Танець живота

Танець живота або танок живота (Belly Dance) – сучасна форма давнього танцю, поширеного на Середньому Сході та в арабських країнах. Також відомий як Oryantal dansı, тобто «східний танок», єгипетський танок, арабський танок. Особливість танцю - пластичність та динамічність. Танець живота має багато різновидів, що залежать від країни та регіона, це стосується як костюмів, так і танцювальних рухів. Окремі нові стилі з'явилися на Заході, коли танець почав набирати популярність.

В кінці 19 - початку 20 століття почав складатися сценічний танець живота. Східні танцівниці, беручи участь в шоу, показували свої танці в Європі та Америці. Перше шоу зі східними танцівницями було показано в Парижі в 1889 році.У 1926 році ліванська актриса і танцівниця Бадія Масабні відкрила нічний клуб «Opera Casino» в Каїрі за образом і подобою європейських кабаре того часу.^[5] Вважається, що саме вона створила танець живота в його класичному вигляді, поєднавши європейський сольний танець із східним колоритом. Бадія Масабні ввела в танець змієподібні рухи руками. Вихованками Бадіі Масабні стали легендарні зірки східного танцю: Самія Гамаль (Зейнаб Ібрагім Махфуз) і Тахія Каріока (Абла Мухаммед Карім). Перша почала виконувати танець живота на підборах, а друга внесла до нього елементи латиноамериканських ритмів. Величезний внесок у танець живота привніс засновник власної трупи Махмуд Реда, який поставив безліч прекрасних танців і напрямків (у тому числі знаменитий Олександрійський танець). Сучасний танець живота, що поширився на заході з назвою Belly Dance (беллиданс), включає особливості двох фольклорних стилів - Гавазі і Баладі. Перший виконувався жінками під час різних свят в Єгипті і вважався сімейним танцем. Другий - єгипетський сільський танець, також виконуваний жінками. Baladi перекладається як «батьківщина». У цьому танці спочатку основними були рухи стегон, але під впливом танців Греції, Персії, Туреччини, Індії в нього стали включатися руху голови і змієподібні руху рук. Таким чином поступово з'явився сольний танець, що відрізняється від звичайних фольклорних групових. У 40-50 роках Голлівуд представив східний танець belly dance, заснований більше на західних уявленнях про нього, ніж на фольклорних засадах. Цьому чимало сприяли фільми про Клеопатру, Саломею та інших східних красунь. Цікаво, що голлівудський варіант танцю живота був підхоплений професійними східними танцівницями і в новому вигляді успішно поширився в різних країнах світу.